Паяння графіту.

Вироби з графіту частіше за все паяють з  цирконієм або їх сплавами, а також з оксидами деякими металами. Паяння графіту з цими матеріалами здійснюють в інертній атмосфері вакуумі при температурі до 1300°С.

При паянні графіту з міддю або корозійно-стійкою сталлю, щоб запобігти утворенню тріщин,  що виникають  через  різницю кофіцієнт   лінійного  розширення,   між  паяними  деталями  поміщають  тонку пластинку із сплавів титана або цирконію, а припій поміщають  з обох боків  пластинки.  В зібраному вигляді деталлю поступаються в затискне пристосування і поміщають в піч із захисною середовищем для нагріву.

Графіт з графітом паяють ... Читати далі »

Молібден знаходить застосування в електровакуумній промисловості, ракетній і атомній техніці, в авіації і інших областях, де потрібна від виробів стійкість при температурах 650—1800° С. Пайку молібдену легкоплавкими припоями на основі олова, свинцю і кадмію проводять звичайно після гальванічного покриття міддю або нікелем без особливих труднощів.

Паяння і застосування цього металу при високих температурах можливе тільки у вакуумі, нейтральній або відновній атмосфері або із захисними покриттями (плакування платиною, нікелем; гальванічне покриття хромом, нікелем, міддю; наплавлення  або гарячі покриття алюмінієм).

Нікелювання і молібдену проводять після ретельної механічної, електричної і хімічної обробки, метою якої є видалення з поверхні оксидів, окалини і жиру. Покриття нікелем здійснюют ... Читати далі »

Молібден знаходить застосування в електровакуумній промисловості, ракетній і атомній техніці, в авіації і інших областях, де потрібна від виробів стійкість при температурах 650—1800° С. Пайку молібдену легкоплавкими припоями на основі олова, свинцю і кадмію проводять звичайно після гальванічного покриття міддю або нікелем без особливих труднощів.

Паяння і застосування цього металу при високих температурах можливе тільки у вакуумі, нейтральній або відновній атмосфері або із захисними покриттями (плакування платиною, нікелем; гальванічне покриття хромом, нікелем, міддю; наплавлення  або гарячі покриття алюмінієм).

Нікелювання і молібдену проводять після ретельної механічної, електричної і хімічної обробки, метою якої є видалення з поверхні оксидів, окалини і жиру. Покриття нікелем здійснюют ... Читати далі »

Паяння цих металів утруднений; не тільки через наявність на поверхні металу стійкого оксиду MgО але і через великий інтервал кристалізації і низкою температур солідуса магнієвих сплавів, що утрудняє підбір припоїв з болю низькою температурою плавлення, ніж сам метал.

Окисною плівку з поверхні магнієвих виробів видаляють і запобігають її повторній утворенні, обробляючи виріб в наступній послідовності: катодне обезжирення в розчині з 15 г/л їдкого натрію і 25 г/л кальцинованої соди; промивка в гарячій і холодній проточній воді; труїть при 20°С до 3 мін в розчині складу: хромовий ангідрид 180—280 г/л, азотна кислота 30—25 мл/л, плавикова кислота 30—25 мл/л; активація поверхні протягом 2 мін при 20° С в розчині складу: ортофосфорна кислота (85%) 250 мл/л, фтору натрію 100 мл/л; контактне цинкування при температурі 40—60° С протягом 1—5 мін в розчин складу, г ... Читати далі »

 Алюміній і його сплави широко використовуються для виготовлення різних паяних виробів в авіаційній, автомобільній, електротехнічній і інших областях промисловості.

Методами паяння можна також виправляти механічні пошкодження і різні дефекти у відливаннях з ливарних сплавів. Через наявність на поверхні алюмінію і його сплавів хімічно стійкої окисної плівки пайка складна і багато в чому відрізняється від паяння інших металів. Звичайно застосовують лише ті методи, при яких відбувається руйнування оксидів у момент паяння. До таких способів відносяться флюсові паяння з механічним руйнуванням окисної плівки (абразивна, натиранням), паяння ультразвуком, паяння з руйнуванням окисної плівки за допомогою активних флюсів і ін. Перші два способи використовуються тільки для паяння легкоплавкими припоями, за третім способом можна паяти і легкоплавкими і тугоплавкими припоям ... Читати далі »

Паяння  і  лудіння чавуну.   Вироби  з сірого  і  ковкого   чавуну  паяти як легкоплавкими, так і тугоплавкими припоями. Основне утруднення при паянні — наявність графіту, який перешкоджає змочуванню метала припоєм і заважає утворенню металевого зв'язку. Для полегшення паяння легкоплавкими припоями чавуни заздалегідь лудять гальванічним (табл.1—3) або гарячим способом. Через наявність графіту звичайні методи гарячого лудіння, примінені для сталей, включаючі обезжирення, травлення, флюсування і лудіння зануренням, не дають відмінкових результатів при лудінні чавуну. Лудять сірі і високоміцні спеціальні чавуни, при цьому останні звичайно більш легко змочуються оловом; високовуглеводні і  висококрем'янисті чавуни важче піддаються  лудінню.

Пайка вуглецевих і легованих сталей.

Вироби з вуглецевих сталей паяють без особливих утруднень будь якими з відомих способів, не допускаючи перегріву. Для паяння застосовують звичайно олов’яно-свннцовими , мідно-цинкові і срібні припої і мідь. Припої, що містять фосфор, застосовувати для паяння сталі не рекомендується через виникаючої при цьому крихкість паяного шва. Як флюс використовують розчин хлористого цинку або комплексні флюси на його основі, буру або її суміш з борною кислотою, флюси № 209, 284.

Для отримання паяних виробів, що володіють підвищеною міцністю, застосовують леговані машинобудівні сталі. Леговані сталі паяють так само, як вуглецеві стали, із застосуванням активних флюсів. Магнітні стали, що містять алюмін ... Читати далі »