Молібден знаходить застосування в електровакуумній промисловості, ракетній і атомній техніці, в авіації і інших областях, де потрібна від виробів стійкість при температурах 650—1800° С. Пайку молібдену легкоплавкими припоями на основі олова, свинцю і кадмію проводять звичайно після гальванічного покриття міддю або нікелем без особливих труднощів.

Паяння і застосування цього металу при високих температурах можливе тільки у вакуумі, нейтральній або відновній атмосфері або із захисними покриттями (плакування платиною, нікелем; гальванічне покриття хромом, нікелем, міддю; наплавлення  або гарячі покриття алюмінієм).

Нікелювання і молібдену проводять після ретельної механічної, електричної і хімічної обробки, метою якої є видалення з поверхні оксидів, окалини і жиру. Покриття нікелем здійснюють в першому електроліті, а міддю — в другому. Для поліпшення зчеплення покриттів з основним металом рекомендується проводити відпал виробу в середовищі водню або у вакуумі. По шару отриманого покриття можливе паяння або осадження інших металів.

Молібден можна паяти всіма відомими методами, але перевага слідує віддати індукційному паянню в атмосфері аргону, вакуумі : водню або азотно-водневому середовищу. При цьому методі паяння відбувається швидко, без утворення помітної крихкої зони. Паяння молібдену на повітрі з відносно повільним нагрівом супроводжується утворенням оксидів, які виділяються по межах зерен і роблять основний метал крихким.

При паянні припоями з відносно низькою температурою плавлення можна застосовувати нагрів злегка окисленим киснево-ацетиленовим полум'ям із застосуванням флюсів, рекомендованих для паяння срібла  або мідь.

Молібден паяють благородними металами, паладієм, нікелем,  міддю, кобальтом і їх сплавами.

Паяння молібденових деталей, від яких потрібна висока міцність при температурі до 1800 0С, виконують боридом хрому або молібдену (Мо2В), що містить 3—7 % В. Борід утворюються при нагріванні порошкоподібної суміші молібдену або хрому з бором до 20000С. Температура пайки повинна бути в межах 2000 - 20600С.

Паяння ніобія.

Ніобій володіє високою хімічною стійкістю і тому його застосовують при виготовленні хімічного, електровакуумного, радіотехнічного устаткування, ядерних реактивів, теплообмінників, стільникових панелей і інших деталей, що працюють при температурах до 800° С. При нормальній температурі ніобій не окислюється на повітрі, але при нагріванні вище 200° С на його поверхні утворюється міцна окисна плівка, яка при більш високих температурах нагріву диффундірує в метал, роблячи його крихким. Паяння ніобія слід проводити тільки у вакуумі або в середовищі сухого і чистого інертного газу, оскільки він при нагріві поглинає азот, водень, водяні пари, двоокис і окисел вуглецю.

Для паяння ніобія і його сплавів застосовують титан, ванадій, цирконій, які утворюють з ніобієм тверді розчини. Для паяння в середовищі аргону можуть бути використаний паладієві  припої з хромом і германієм з температурою плавлення 1415° С, наприклад, складу %: 50 Сг—30 Pd—20 Ge і 50 Сг—35 Pd —15 Ge. Мідні і титанові припої також використовуються для паяння ніобія і його сплавів, наприклад, складу %: Сu—30 Ni—2 Fe—2 Si—0,2 В s Ti—17 Nb—10 V—8Сг—2 Al

Паяння германію і кремнію.

При паянні струмопровідного елемента з напівпровідниковою важливою умовою є створення щільного електричного контакту між ними. Найпоширеніші напівпровідники — германій і кремній змочуються припоями тільки за наявності на їх поверхні металевої плівки. Кінцевим поверхневим шаром є звичайно золото або нікель.

Для осадження золота н нікелю ретельно обчищений виріб занурюють в один з розчинів, склад яких приведений в табл. 2.

Таблиця 2. Склад розчину для хімічного покриття  германію, нікелем, золотом.

Після  промивки і сушки панку із струмопровідним елементом здійснюють легкоплавкими припоями за звичайною технологією з використанням нікелевого флюсу . Для  швидкого і більш якісного паяння частини треба перед початком паяння лудити.