Пайка вуглецевих і легованих сталей.

Вироби з вуглецевих сталей паяють без особливих утруднень будь якими з відомих способів, не допускаючи перегріву. Для паяння застосовують звичайно олов’яно-свннцовими , мідно-цинкові і срібні припої і мідь. Припої, що містять фосфор, застосовувати для паяння сталі не рекомендується через виникаючої при цьому крихкість паяного шва. Як флюс використовують розчин хлористого цинку або комплексні флюси на його основі, буру або її суміш з борною кислотою, флюси № 209, 284.

Для отримання паяних виробів, що володіють підвищеною міцністю, застосовують леговані машинобудівні сталі. Леговані сталі паяють так само, як вуглецеві стали, із застосуванням активних флюсів. Магнітні стали, що містять алюміній, перед паянням заздалегідь обробляють в розчині  для видалення щільної плівки оксидів.

Паяння корозійно-стійких, жаростійких і жароміцних сталей і сплавів.

Для виготовлення паяних виробів, від яких потрібна підвищена втомна міцність проти дії кислот і лугів, добра опірність утворенню окалини при підвищених температурах і задовільна міцність при високих температурах, застосовують корозійно-стійкі сталі, жаростійкі і жароміцні сплави.

Труднощі   панки   корозійно-стійких   сталей   і   жароміцних сплавів обумовлені наявністю на їх поверхні міцних і щільних плівок,  що складаються  з оксидів хрому,  титана,  алюмінію  і  інших елементів. Ці окисні плівки володіють високою термічною і хімічною стійкістю, низькою пружністю пари і незначною пружністю дисоціації, перешкоджають доброму змочуванню з’єднання поверхонь деталей і розтіканню по них припоїв. Для зняття   плівки  застосовують високоактивні флюси  і  більш  ретельно готують поверхня.

Підготовка до паяння звичайно складається з механічної обробки місць з'єднання шкурою або напилком і обезжирення їх  органічних розчинників, в гарячих лужних розчинах або в  електролітичних ваннах.

Поліровані і нагартованні  вироби погано змочують припоями , тому такі деталі слід зачищати шкурою до отримання шорсткої поверхні, що сприяє кращому зчепленню припої

Труїть корозійно-стійких сталей і жароміцних з перед паянням звичайно не проводять. Легкоплавкими припоями корозійно-стійкі сталі паяють рідко. Як припої викорстовують або олов'яно-свинцеві припої. Паяння здійснюють газополум’яним нагрівом, паяльником або методом занурення в припій. В вигляді  флюсу використовують насичений розчин хлористого цинку в концентрованій соляній кислоті, розчин ортофосфорной кислоти  або комплексні флюси.

Каніфольні флюси недостатньо активні для паяння корозійно-стійких сталей легкоплавкими припоями, але ними можна користуватися, якщо місце паяння заздалегідь лудить припоєм із застосуванням нудотного флюсу.

Для високотемпературного паяння застосовують головним чином срібні припої.

Мідь як припій для корозійно-стійких сталей застосовують рідко через сильну її дифузію в сталь і погану розтікаємість.

Для легко навантажених  з'єднань застосовують латунь марок Л63 і Л68, з яких виготовляють дріт, фольгу або прутки.

Флюси, борид і фтористі солі, що містить, погано розчиняють оксиди хрому, тому вони малопридатні для паяння корозійно-стійких сталей і жароміцних сплавів. Більш прийнятні флюси, до складу яких входять тстраборат і фториди.

При пічному паянні і газополум'яному нагріві застосовують газові флюси, початковими продуктами яких є фтористий амоній, фторборат амонія, фтористий бір.

Як захисна атмосфера використовують сухі і дуже чисті нейтральні гази (аргон, гелій), водень, водень в поєднанні з парами галоїдних солей хрому або марганцю, фторуючу атмосферу, останньому випадку паяні деталі поміщають в спеціальну камеру; в нижній частині її розташовують масу, що складається з хлористих або фтористих солей хрому, марганцю або інших металів, у верхній лети камери розташовують шар гранульованого або порошкоподібного хрому, нікелю, марганцю або заліза, які служать для регенерації пари металу в атмосфері. При нагріві солі виділяють відповідні пари, які перешкоджають окисленню металу і сприяють кращому заповненню припоєм.

Паяння у вакуумі і в середовищі нейтральних газів слід проводити припоями ,  що містять   паладій,  літій,  фосфор,   бір  і   кремній.

В процесі паяння виробів з аустинових сталей іноді спостерігається мимовільне руйнування основного металу рік дією рідкого припою,  проникаючого по межах зерен. Особливо часто це явище спостерігається при виготовленні виробів з сильно наклепаних сталей і в  напружених з'єднаннях.  Рівномірний  нагрів деталі при паянні в печах і в соляних ваннах повністю запобігає  руйнуванню  паяних  з'єднань.

Паяння  жароміцних  сплавів,  що містять   метали   з  великим, вмістом   кисню,   наприклад  алюміній,   титан,   бір,   рекомендується проводити  у  водневому  середовищі з добавкою фторованої атмосфери.

Іноді для усунення шкідливого впливу окисної  плівки, з метою попередження зневуглецювання і для поліпшення змочуваності для      корозійно-стійких  сталей  заздалегідь  покривають нікелем  і  міддю.   Перед  покриттям деталі  обезжирюють і труять   киплячій  концентрованій  соляній  кислоті.