Паяння  і  лудіння чавуну.   Вироби  з сірого  і  ковкого   чавуну  паяти як легкоплавкими, так і тугоплавкими припоями. Основне утруднення при паянні — наявність графіту, який перешкоджає змочуванню метала припоєм і заважає утворенню металевого зв'язку. Для полегшення паяння легкоплавкими припоями чавуни заздалегідь лудять гальванічним (табл.1—3) або гарячим способом. Через наявність графіту звичайні методи гарячого лудіння, примінені для сталей, включаючі обезжирення, травлення, флюсування і лудіння зануренням, не дають відмінкових результатів при лудінні чавуну. Лудять сірі і високоміцні спеціальні чавуни, при цьому останні звичайно більш легко змочуються оловом; високовуглеводні і  висококрем'янисті чавуни важче піддаються  лудінню.

Пайка вуглецевих і легованих сталей.

Вироби з вуглецевих сталей паяють без особливих утруднень будь якими з відомих способів, не допускаючи перегріву. Для паяння застосовують звичайно олов’яно-свннцовими , мідно-цинкові і срібні припої і мідь. Припої, що містять фосфор, застосовувати для паяння сталі не рекомендується через виникаючої при цьому крихкість паяного шва. Як флюс використовують розчин хлористого цинку або комплексні флюси на його основі, буру або її суміш з борною кислотою, флюси № 209, 284.

Для отримання паяних виробів, що володіють підвищеною міцністю, застосовують леговані машинобудівні сталі. Леговані сталі паяють так само, як вуглецеві стали, із застосуванням активних флюсів. Магнітні стали, що містять алюмін ... Читати далі »