Тема заняття: Технологія різання та обпилювання плоских деталей з тонколистового металу.

 Мета заняття:

Навчальна: закріпити знання учнів по попередній темі, сформувати нові про ескізи, про конструювання виробів з тонколистового металу. Навчити робити розмітку, дати знання про розміточний інструмент.

Виховна: формувати інтерес до вивчення предмету, повагу до вчителів і друзів, економне ставлення до матеріалу, бережливе ставлення до інструменту.

Розвиваюча: розвивати спеціальні знання та вміння, які необхідні для складання ескізів та виготовлення технологічної послідовності виробів, а також для підрахування витрат матеріалу на виготовлення виробів.

Профорієнтаційна: продовжувати знайомити учнів з умовами праці слюсаря.

Об’єкт праці: коробочка для цвяхів.

Дидактичні засоби: плакат “Інструменти для площинного розмічання”, таблиці, діафільми, технологічна картка на виготовлення коробочки.

Обладнання, інструменти та матеріали: лінійка, кутник, рисувалка, слюсарні лещата, ножиці по металу, кернер, дриль, зенківка, личкувальний напилок.

Хід і зміст заняття.

I.      Організаційний момент ( 2 – 4 хв.)

Входжу в клас.

Вітаюсь з дітьми.

Перевіряю присутніх.

Призначаю чергових.

II.   Повторення раніше вивченого матеріалу ( 5 –7 хв.)

Даний етап заняття проводжу у вигляді коротенького усного фронтального опитування, і виношу наступні запитання:

1. Що розуміють під слюсарною обробкою металів?

2. Які є види листового металу?

3. Які властивості основних видів металу?

Критерії оцінювання знань і вмінь учнів з попередньої теми:

Високий рівень навчальних досягнень (10, 11, 12 балів) – виконуються всі вимоги до відповіді, тобто вона є вірна і чітко сформульована;

Достатній рівень навчальних знань (7, 8, 9 балів)– у відповідях учень може допускати неточності, які виправляє самостійно;

Середній рівень навчальних досягнень (4, 5, 6 балів)- у відповідях учні допускають помилки, які вони виправляють з допомогою вчителя;

Початковий рівень навчальних досягнень (1, 2, 3 бали)- відповіді свідчать про те, що учень не знає основних положень навчального матеріалу.

III.     Вивчення нового матеріалу ( 2 0 хв.)

На дошці записую тему заняття, повідомляю мету та цілі. Теоретичний  матеріал даю усно з виділенням головного, який діти записують у зошит.

§ 56. РІЗАННЯ ЛИСТОВОГО МЕТАЛУ НОЖ ИЦЯМИ

Тонкі листи металу розрізують ручними слюсарними но­жицями. Для цього його беруть в ліву руку, а правою три­мають ножиці. Лівою рукою пересукають метал назустріч ножицям.

Для зручності різання невеликих заготовок листового металу одну ручку ножиць затискують у лещатах (мал. 130). У цьому разі правою рукою натискують на верхню ручку ножиць, а лівою підтримують розрізуваний метал.

Вирізуючи по криволінійному контуру, не слід відразу різати по лінії розмітки. Спочатку вирізують частину листа металу, залишаючи припуск (мал. 131) для остаточного вирізування по контуру.

Під час різання металу за допомогою ножиць бічні по­верхні щік ножиць слід весь час щільно притискувати одну до одної, а ножиці відкривати так, щоб вони добре захва­чували метал і різали середньою частиною лез. Натиску­вати на ручки треба плавно, без ривків і різких рухів. Лист металу тримають перпендикулярно до поверхні щік ножиць. Працюючи ножицями, треба уважно стежити за лініями розмітки.

Під час різання ручними слюсарними ножицями слід додержувати таких правил техніки безпеки: не тримати пальців на лінії розрізу; в місці розрізу краї листа дуже гострі, тому треба уважно стежити, щоб не поранити ними рук і не порвати одяг; ручку ножиць міцно і надійно закріп­лювати в лещатах.

Мал. 1.   Різання ножицями.

Мал. 2.   Різання по кривій лінії.

Розміткою називається операція нанесення на поверхню заготовки ліній, обмежуючи контури деталі або місця подальшої обробки.

Розмічання металів буває площинне і просторове. При площинному розмічанні всі риски містяться на одній площині переважно вздовж або впоперек її. Так розмічають усі листові метали.

Жирними суцільними лініями позначають обрис деталі, штриховими—лінії згину. Тонкі лінії з стрілками на кінцях називаються розмірними. Вони показують розміри предмета.

Таке зображення предмета називається робочим рисунком. До робочого рисунка додається ще перелік деталей, їх кількість і матеріал, з якого їх треба виготовляти. При виготовленні виробу з кількох деталей на робочих рисунках кожну деталь зображають окремо. Усі рисунки виконують чітко за допомогою лінійки, косинця і цир­куля, тобто креслярськими інструментами. На рис. 1 справа показано для порівняння звичайний художній ма­люнок того самого предмета. За цим малюнком предмет виготовити не можна, бо на ньому не позначено розмірів.

На металообробних підприємствах розмічання деталей виконують кваліфіковані робітники—розмітники.

Розмічання на листовому металі. Для площин­ного вимірювання і розмічання листового металу треба мати вимірювальні й розмічальні інструменти.

Основним вимірювальним інструментом прямих ліній є стальна слюсарна лінійка з міліметровими поділками (масштабна лінійка) завдовжки 300 або 500 мм (рис. 1 а).

Розмічання і перевірку прямих кутів виконують слюсарним кутником (рис. 1,б).

При розмічанні за допомогою слюсарного циркуля (рис. 1,в) креслять різні кола і дуги. Для нанесення на по­верхні листового металу рисок застосовують рисувалку (рис. 1, г). Рисувалка—це відрізок стального дроту з загартованим і добре загостреним кінцем. Риски на розмічуваній поверхні металу наносять так само, як олівцем,. тобто рухаючи рисувалку вздовж кромки лінійки чи кутника (рис. 1,д).

Щоб прискорити процес розмічання, користуються шаблоном (рис.1,е).

Шаблоном називається виготовлений з картону або фанери зразок обрису деталі.

При складних розмічальних роботах на поверхню металу часто наклеюють великий аркуш паперу і розмічають за допомогою звичайного олівця. Після вирізування роз­мічених деталей папір легко змивають у гарячій воді.

Площинне розмічання за рисунком слід починати від довільно проведеної риски, яку беруть за основу. Від неї відкладають усі віддалі й кути. Часто таку основну риску

проводять у напрямі довжини деталі чи виробу. Після цього наносять риски в такій послідовності: спочатку проводять усі риски в напрямі довжини, потім — ширини і, нарешті,— похилі риски.

Слід пам'ятати, що розмічання треба виконувати уважно і точно за технічним малюнком, ескізом чи рисунком» Тому після розмічання рекомендується перевірити правильність виконаної роботи, щоб не було браку.

Точність розмічання металу значно більша, ніж точ­ність розмічання деревини. Вона коливається від 0,25 до 0,5 мм. Помилки, допущені при розмічанні, виправити неможливо і остаточно оброблена деталь піде в брак.

Розмічальні інструменти старанно оберігають від іржа­віння, ударів та інших механічних пошкоджень.

Рис. 1. Вимірювальні і розмічальні інструменти:

а — масштабна лінійка; б — кутник; в — розмічальний циркуль; г— рисувал-ки; д — застосування рисувалки; е — шаблон.

IV.     Закріплення нового матеріалу ( 15-20 хв.)

Даний етап заняття проводжу у вигляді коротенького усного фронтального опитування, і виношу наступні запитання:

1. Що таке рисунок, технічний малюнок, ескіз?

2. Які є лінії на рисунках і яке їх значення?

3. Які є види розмічання металу?

4.     Якими розмічальними інструментами користуються при розмі­чанні листового металу?

V. Вступний інструктаж. (35 хв.)

Повідомляю назву, мету і завдання практичної роботи. Говорю дітям що вони будуть продовжувати виготовляти коробочку яку розпочали на попередньому уроці. На дошці креслю розгортку виробу.

Веду бесіду на рахунок послідовності операцій. Ознайомлюю з технічними вимогами.

VI. Заключний інструктаж. (5хв.)

Підвожу підсумки практичної роботи. Коротко роблю загальний аналіз всього заняття.  Задаю домашнє завдання: повторити матеріал уроку в зошиті і прочитати матеріал в книжці.

VIII. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговими учнями. (5 хв.)

• 2011 Квітень