Тема заняття: Будова та прийоми роботи з зубилом.

Мета заняття:

1) Навчальна – сформувати в учнів знання про будову зубила та вміння правильно виконувати прийоми роботи на практиці.

2) Виховна – виховувати в учнів культуру праці та бережливе ставлення до технічного обладнання;  удосконалювати трудове виховання школярів;

3) Профорієнтаційна – формувати в учнів стійкі професійні інтереси та продовжити ознайомлення учнів із професією слюсаря;

4) Розвиваюча – розвивати у школярів спеціальні здібності і технічне мислення, вміння аналізувати.

Дидактичні засоби: Плакати: “Робота з зубилом”.

Обладнання, інструменти та матеріали: киянка, зубило, рисувалка, лінійка, листовий метал.

Трудові дії, прийоми та операції: випрямляння, розмічання тонколистового металу, рубання металу.

Хід і зміст заняття.

I.     Організаційний момент (2-3 хв.).

1)    Введення учнів в майстерню після дзвоника в спецодязі;

2)    Перевірка присутності учнів за журналом;

3)    Перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, креслярські прилади);

4)    Призначення чергових за графіком;

5)    Організація робочих місць.

II.    Повторення раніше вивченого матеріалу (10 хв.).

1)                Контрольні запитання:

·        Що називають ескізом?

·        Вкажіть технологічну послідовність виготовлення виробу з тонколистового металу?

·        Як підрахувати витрати матеріалу на виготовлення виробу?

2) Форма перевірки знань фронтальна.

III.  Вивчення нового матеріалу (15 хв.).

1)   Повідомлення нової теми (усно).

2)   Техніко-технологічні відомості з розкриттям їх суті (подаю учням новий матеріал за допомогою словесного методу – розповіді, свою розповідь супроводжую демонстрацією прийомів роботи за допомогою плакату).

При виготовленні різних виробів із тонкого листового металу часто виникає потреба вирубати отвір, зняти задирки. Для цього використовують зубило. Різання металів зубилом називають рубанням.

Зубило — це металевий стержень, виготовлений з інструментальної високоякісної сталі. У ньому розрізняють робочу частину  з ріжучою кромкою(лезом), стержень  і головку. Робоча частина має форму клина. Лезо зубила загострюють під різними кутами. Чим твердіший метал, тим кут загострювання більший: для сталі 60е, а для алюмінію і міді 30°...45°.

Рубають метал на плиті  і в лещатах за допомогою молотка і зубила. Під час рубання в лещатах заготовка повинна бути надійно закріплена, її встановлюють так, щоб лінія розмічання була на рівні верхньої площини губок лещат. Працюючи зубилом, треба стояти упівоберта до лещат і дивитись при цьому на лезо і лінію розмічання, а не на головку зубила.

Ручка молотка повинна бути без тріщин, а молоток на ній надійно закріплений. Користуватись треба тільки добре загостреним зубилом. Робоче місце відгороджують захисною сіткою.

У тих випадках, коли треба заокруглити частину деталі, зачистити задирки, зняти маленький шар металу, використовують напилки. Напилки відрізняються від зубила формою і принципом дії. Так, якщо ріжуча кромка зубила в формі клина роз'єднує метал, то зуби напилка або насічка, що також мають форму клина, зрізують кусочки металу. Для обпилювання тонколистового металу і зачищання деталей застосовують напилки з дрібною насічкою (личкувальні) різного профілю в перерізі.

Для кращого закріплення нового матеріалу учнями даю на самостійне опрацювання матеріалу із підручника.

IV. Закріплення нового матеріалу (5 хв.).

1)    Питання для закріплення нового матеріалу:

·        Чому лезо зубила роблять у формі клина?

·        Чому робоче місце слюсаря під час рубання зубилом огороджують?

·        Що є спільного в будові зубила і напилка?

2) Форма закріплення нового матеріалу - фронтальна.

V.  Вступний інструктаж (9-12 хв.).

1) Повідомлення теми, мети і завдань практичної роботи (усно):

  Тема: Рубання тонколистового металу зубилом.

Мета: Навчитись виконувати операції рубання металу зубилом.

Повідомлення вказівок про підготовку до роботи, організацію робочого місця;

2)                Пояснення і показ прийомів та способів виконання нових операцій.

3)    Повідомлення про причини браку:

 Брак і помилки в роботі виникають за таких обставин:

 а) невірне виконання операцій;

 б) порушення правил техніки безпеки;

 в) невміле поводження з інструментом.

5)  Перевірка правильності засвоєння практичних прийомів і способів виконання операцій: двом учням („сильному” і ”середньому” ) пропонується виконати операції що демонстрував вчитель.

6) Показ зразків виробів.

7) Ознайомлення з технологічною документацією:

Учням ознайомлюються з технологічною карткою на виготовлення виробу.

Самостійна робота учнів і інструктаж вчителя (34-35 хв.).

А. Самостійна робота учнів.

1) Зміст роботи учнів:

Учні починають виконувати практичну роботу.

2) Форма організації праці групова.

Б. Інструктаж вчителя.

1) Форма проведення – фронтальна;

2) Зміст цільових обходів робочих місць учнів;

1-й обхід: перевірка правильності організації робочого місця ;

2-й обхід: перевірка правильності виконання трудових прийомів, рухів і якості виробів;

3-й обхід: перевірка правильності проведення самоконтролю;

4-й обхід: перевірка правильності дотримання технічних умов;

Постійна перевірка виконання учнями правил безпеки праці, виробничої санітарії;

3) Прийняття і оцінка робіт.

VI. Заключний інструктаж (5 хв.).

1)     Підведення підсумків практичної роботи;

2)     Повідомлення оцінок за якість виробів кожного учня;

3)     Відзначення кращих робіт і їх демонстрація;

4)     Аналіз найхарактерніших помилок і недоліків в роботі учнів;

5)     Загальна характеристика заняття.

VII. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговими (10 хв.).

Кожний учень починає прибирати своє робоче місце за 10 хвилин до закінчення заняття. В цей же час починають прибирання майстерні чергові.

• 2011 Квітень