Тема заняття: Стругання деревини. Основний ручний інструмент.

Мета заняття:

1) Навчальна – сформувати в учнів знання про стругання деревини та основний ручний інструмент який при цьому використовується.

 2) Виховна – виховувати в учнів культуру праці та бережливе ставлення до технічного обладнання; удосконалювати трудове виховання школярів;

 3) Профорієнтаційна – формувати в учнів стійкі професійні інтереси та продовжити ознайомлення учнів із професією столяра;

 4) Розвиваюча – розвивати у школярів спеціальні здібності і технічне мислення, вміння аналізувати.

Дидактичні засоби: Плакати: " Інструмент для ручного стругання деревини”, "Основні характеристики стругів”.

Обладнання, інструменти та матеріали: ручний інструмент для стругання деревини.

Хід і зміст заняття.

I.                 Організаційний момент (2-3 хв.).

1)    Введення учнів в майстерню після дзвоника в спецодязі;

2)   Перевірка присутності учнів за журналом;

3)    Перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, креслярські прилади);

4)    Призначення чергових за графіком;

5)    Організація робочих місць.

II.               Повторення раніше вивченого матеріалу (10 хв.).

Контрольні запитання:

v За допомогою чого здійснюють контроль якості пиляння ?

v Які ви знаєте види пилок?

v Що називається пластю?

v Що називається кромкою?

III.           Вивчення нового матеріалу (15 хв.).

1) Повідомлення нової теми (усно).

1)    Техніко-технологічні відомості з розкриттям їх суті:

Стругання деревини.

Поверхня необробленої деревини в більшості випадків буває шорсткою, а переріз по довжині не зовсім однаковим. Струганням надають деталям правильної форми і розмірів, які зазначені на кресленні. Стругають деревину ручним і механізованим інструментом.

Для ручного стругання деревини застосовують різні струги (рис. 24). У більшості випадків вони складаються з колодки, стального залізка з гострим лезом і клинка. В деяких конструкціях передбачаються упори, ручки, ріжки та ін.

Нижня частина колодки називається підошвою, ділянка спереду залізка — носком, позаду залізка — п'яткою. Колодка повинна бути плоскою для стругання плоских поверхонь або мати зворотний профіль оброблюваної поверхні при струганні криволінійних і профільних поверхонь. Для встановлення залізка і виходу стружки в колодці продовбане гніздо (льоток), що звужується до виходу з підошви до ширини 5...9 мм (проліт). Чим проліт вужчий, тим чистішою виходить поверхня стругання. Якщо підошва стирається і проліт розширюється, то в передню частину її вставляють на клею п'ятикутну вставку з твердої породи деревини (самшиту, груші, граба). Цим вирівнюють передню частину прольоту і роблять його вужчим.

Задня частина прольоту утворюється внаслідок перетину задньої частини льотка з підошвою. Кут, утворений між ними, називають кутом присадки залізка, він завжди дорівнює куту різання. Залізко повинно щільно прилягати до площини льотка, щоб у процесі стругання не виникало вібрації. Кріпиться залізко за допомогою клинка, який впирається в бокові заплечики на бокових стінках льотка. Залізка виготовляють з високоякісної інструментальної вуглецевої термічно обробленої сталі, леза гартують.

Для кращої роботи рубанком і зручності переміщення його по матеріалу в передній частині є ріжок, ав задній — упор. Напівфуганки і фуганки мають спеціальну ручку.

Окремі струги (рубанок подвійний, фуганок, напівфуганок) мають подвійне залізко (рис. 24, д). В основному залізку є спеціальний проріз, крізь який проходить гвинт З, що кріпить стружколамач 4, так званий горбатик. Кромку горбатика встановлюють на відстані 0,5...1,0 мм вище від різальної кромки основного залізка. Чим менша ця відстань, тим тонша стружка і чистіша оброблювана поверхня.

Плоскі поверхні стругають шерхебелем_; рубанками, шліф-тиком, напівфуганками та фуганками, їх характеристика наведена в таблиці 7.

Стругають деревину і металевими рубанками (рис. 24, ж). У металевий корпус рубанка вставляють залізко 5 і закріплюють гвинтом З за допомогою притискача 4. Ріжок 2 і ручка 6 — дерев'яні.

Цинубель (рис. 24, е) призначений для утворення шорсткості (нанесення борозен), що значно збільшує поверхню склеювання при облицьовуванні. На передній частині залізка нанесені дрібні борозни, які при заточуванні задньої грані переходять у дрібні зуби. Кут присадки залізка в цинубелі досягає 80°, тому він по суті не ріже, а зіскоблює деревину.

Профільне стругання виконують такими інструментами (рис. 25): фальцгобелем (обробка фальців і чвертей); зензубелем (вибирання чвертей); галтеллю (вибирання жолобків); шпунтубелем (простругування пазів або гребенів); горбачем (обробка вгнутих і випуклих поверхонь); кальовкою (простругування профілів) та ін.

IV.           Закріплення нового матеріалу (5 хв.).

1)   Питання для закріплення нового матеріалу:

Форма закріплення нового матеріалу - фронтальна

v Що таке стругання?

v Які ви знаєте інструменти для ручного стругання деревини?

v Яка будова рубанка?

v Який основний елемент в ньому?

V.               Самостійна робота учнів і інструктаж вчителя (34-35 хв.).

А. Самостійна робота учнів.

1.Зміст роботи учнів:

Учні починають виконувати практичну роботу.

2.Форма організації праці групова.

Б. Інструктаж вчителя.

1) Форма проведення – фронтальна;

2) Зміст цільових обходів робочих місць учнів;

1-й обхід: перевірка правильності організації робочого місця ;

2-й обхід: перевірка правильності виконання трудових прийомів, рухів і якості виробів;

3-й обхід: перевірка правильності проведення самоконтролю;

4-й обхід: перевірка правильності дотримання технічних умов;

Постійна перевірка виконання учнями правил безпеки праці, виробничої санітарії;

3) Прийняття і оцінка робіт.

VI.           Заключний інструктаж (5 хв.).

1)     Підведення підсумків практичної роботи;

2)     Аналіз найхарактерніших помилок і недоліків в роботі учнів;

VII.       Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговими (10 хв.).

Кожний учень починає прибирати своє робоче місце за 10 хвилин до закінчення заняття. В цей же час починають прибирання майстерні чергові.

• 2011 Квітень